Україні загрожує нова хвиля замовних убивств - охоронець

охоронці України

Замовні вбивства здійснювалися завжди і всюди - Україна не виняток. Найбільш резонансні НП - це вбивство добровольця батальйону імені шейха Мансура Тимура Махаурі, полковника ГУР МОУ Максима Шаповала, полковника СБУ, контррозвідника Олександра Хараберюша, журналіста Павла Шеремета і, звісно, Аміни Окуєвої. Багато галасу зчинила й історія з інсценуванням вбивства російського журналіста Аркадія Бабченка. Чимало було заяв правоохоронців і про підготовку замахів.

Зрозуміло одне - найближчим часом ситуація кардинально не покращиться. І якщо офіційні структури в силу зрозумілих причин стримані у висновках і прогнозах, то професійні охоронці, представники охоронного бізнесу можуть дозволити собі відверту розмову.

Про те, як "видозмінилися" замовні вбивства, чого варто побоюватися, чи можливо запобігти замаху, а також до чого має бути готова потенційна "мішень" - в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів директор охоронної компанії "Антикілер" Микола Зборщик.

Микола Зборщик

- Існує стійка думка, що основний "інструмент" кілера - вогнепальна зброя. Чи можна стверджувати, що снайпери вже "лишилися в минулому" чи ні? Які тенденції?

- Абсолютно точно, основним інструментом кілерів в Україні є вогнепальна зброя. Ще додамо до цієї категорію вибухові пристрої. Саме вони дозволяють успішно вирішувати, як би цинічно це не звучало, більшість завдань, що стоять перед найманими вбивцями. В першу чергу - через свою доступність і дешевизну.

Але при цьому говорити, що снайпери вже "залишилися в минулому", буде неправильним. Їхні послуги завжди будуть актуальними, але ця категорія вбивць вкрай специфічна, а в їхніх діях є безліч "умовностей" і обмежень.

Перше, на що хочу звернути увагу. Неодноразово чув не тільки від замовників охоронних послуг, а й від людей, що мають безпосереднє відношення до силових і охоронних структур, що "якщо працюватиме снайпер - ніяка охорона не допоможе". При цьому завжди ставлю зустрічне запитання: "А ви володієте інформацією, скільки за останні 25 років в Україні було скоєно замахів за допомогою снайперської зброї?" І сам же відповідаю: навіть одного відсотка не набереться від загальної кількості замовних вбивств! А чому? Тому що це не так легко, як здається.

Найняти професійного кілера-снайпера - це не тільки дуже дорого, але і дуже складно.

Друге. Для початку слід розібратися, в яких випадках для виконання замовлення щодо усунення фізичної особи можуть знадобитися "послуги" снайпера? Швидше за все, в тих випадках, де застосування іншої зброї або способу може бути неефективним.

- Наприклад?

- У випадку, коли близько підійти до замовленого об'єкта неможливо чи страшно, розглядатиметься найбільш гарантований спосіб усунення. Але і тут не все так просто. Тому що крім пошуку снайпера необхідно буде і відповідна високоточна зброя.

На початку 2000-х одному злочинному угрупованню надійшло замовлення на ліквідацію слідчого з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України Галину Климович, яка проживала в Одесі і безпеку якої забезпечували співробітники ЦСО "А" СБУ.

Галина Климович - легенда ГПУ. Вона спеціалізувалася на розслідуванні замовних убивств

Після підготовчих заходів найманими вбивцями був розроблений план ліквідації слідчого - пострілом з будинку навпроти за допомогою снайперської гвинтівки.

Однак посередники не змогли роздобути для виконавців високоточну снайперську зброю (значною мірою - через її дорожнечу) і привезли кілерам автомат Калашникова, на який вони трохи пізніше купили оптичний приціл.

Кілерам не вдалося здійснити задумане. Головною їхньою перешкодою стала особиста охорона Галини Климович. "Альфівці" своїми професійними діями максимально ускладнили можливість здійснення точного пострілу з дальньої дистанції.

Тобто, "використання" кілера-снайпера - це досить клопіткий процес, тому вони і не користуються популярністю у замовників подібних злочинів.

На початку 2016 року, коли я проводив семінар для охоронців у Львові, тема снайперів у контексті замовних вбивств також піднімалася. І тоді багато охоронців, а також люди стрілецьких професій, прогнозували, що ось-ось почнеться бум замахів за участю снайперів (і снайперської зброї). Пов'язували це з війною на Донбасі і неконтрольованим оборотом зброї.

Я ж відповів, що "буму" снайперів-кілерів в Україні не буде. Мій прогноз не був голослівним, а будувався виключно на аналітиці та вивченні замахів у інших країнах, зокрема під час бойових дій. Мій прогноз виправдався.

Кількість умисних вбивств, що мають ознаки замовних, в нашій країні різко зросла, проте жертв замахів не вбивали снайпери: їх підривали або розстрілювали з близької відстані за допомогою автоматичної зброї.

Екс-депутат Держдуми РФ Денис Вороненков був убитий в центрі Києва - кілер розстріляв його біля готелю Прем'єр-Палас. При цьому ліквідатор також загинув - його застрелив співробітник ГУР, який охороняв Вороненкова.

Наступний важливий момент. У період підготовки вбивства завжди формується злочинна група, де встановлюються злочинні зв'язки між ЗАМОВНИКОМ - ПОСЕРЕДНИКОМ - ВИКОНАВЦЕМ (кілером). Структура цієї групи залежить від особистості замовника, його фінансових можливостей, а також становища особи, вбивство якої планується.

Річ у тім, що замовнику недостатньо прийти до ідеї фізичного усунення свого опонента або противника (навіть за наявності у нього достатніх фінансових коштів). Набагато важливіше реальна можливість організувати гарантоване і порівняно безпечне за наслідками для організатора вбивство.

Наші дослідження показують, що саме відсутність не стільки фінансових, скільки організаційних можливостей утримує людей від радикального вирішення конфлікту (або проблеми) шляхом умисного вбивства, вчиненого за наймом.

Навіть з огляду на наші реалії (війну на Донбасі і небувалий розгул злочинності), якби замовне вбивство було так легко організувати, то кількість подібних злочинів стала б на порядок вищою, ніж зараз. А то і на два, три.

- І тим не менше вони відбуваються.

- Так. І давайте говорити відверто: тенденції на майбутні два роки не найкращі.

Напередодні виборів і після них цілком варто очікувати чергової хвилі замовних вбивств.

- Чого варто остерігатися?

- Будуть застосовуватися здебільшого вибухові пристрої і вогнепальна зброя. Варто остерігатися засідок, де з метою гарантованої ліквідації кілери можуть використовувати гранатомети.

- Пане Миколо, і все-таки. Чи можна запобігти замовному вбивству, чи вся суть у "цінi питання" - якщо захочуть, то рано чи пізно вб'ють?

- Замовному вбивству можна і треба запобігати. Якби це було не так, то ми б зараз з вами не розмовляли на цю тему.

Запобігання замовному вбивству - це в першу чергу робота на випередження, коли особиста охорона своїми професійними діями мінімізує ризики щодо клієнта.

Однак робота на запобігання замовного вбивства не може якісно здійснюватися без довіри, сприяння та підпорядкування клієнта вимогам своєї служби безпеки.

Особа, яку охороняють, яка з розумінням ставиться до всіх вимог служби безпеки, являє для потенційних зловмисників дуже важку мішень.

Інакше кажучи - це не може бути тільки "грою в одні ворота".

Тільки спільні дії особистої охорони і особи, що охороняється, в сукупності з детальною аналітикою, грамотним плануванням, підготовкою і проведенням комплексу охоронних заходів - можуть дати позитивний результат.

Коли ще на ранній стадії охороні вдається виявити ознаки підготовки замаху і вжити відповідних контрзаходів, тоді під загрозою розкриття виконавці відмовляються від реалізації задуманого вбивства.

- Як часто потенційна жертва недооцінює реальність загрози і чому?

- Найчастіше не лише загрози, але i підготовка кілерів до замаху не залишалися непоміченими з боку жертв та їхніх родичів. Наприклад, деякі помічали, що за ними стежать або спостерігають підозрілі особи. Однак адекватна реакція була відсутня. Не було своєчасного звернення до правоохоронців, найму особистої охорони, проведення охоронних заходів.

Самовпевненість і надія на "либонь" підводила осіб, які вирішили знехтувати фактом виявлення загрози. Їх просто вбивали.

Основною загрозою можна вважати небажання розуміти і сприймати реальність загрози. Частина бізнесменів сподіваються на свiй кримінальний чи правоохоронний "дах", який в разі чого їх завчасно попередить про прийдешній замах. Адже недарма ж він їм платить. Але це поширена помилка - не попередять.

Один одеський бізнесмен, на якого було здійснено замах і який, на щастя, вижив, розповів мені наступне: "Так, була конфліктна ситуація з декількома особами. Так, мені неодноразово надходили погрози. Але я думав, що далі погроз справа не піде і з часом просто перестав звертати на це увагу".

За згаданим епізодом: була конфліктна ситуація, яка моєму клієнту здавалася несуттєвою, а для його опонентів, навпаки, була гострою і важко розв'язуваною. Тому вони вирішили вдатися до радикальних методів, що значно відбилося на здоров'ї мого майбутнього клієнта - він ледь не залишився інвалідом.

- Якщо є інформація про реальну загрозу, то які запобіжні заходи має вжити людина?

- У цьому випадку варіантів може бути декілька. Один з них - це звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою, звернення уваги у ЗМІ, найм особистої охорони і проведення комплексу охоронних заходів.

Як варіант може розглядатися і спроба знайти у суперечливій ситуації компроміс, укласти з опонентами мирову. Будь-які інші рекомендації - суто індивідуальні і визначаються конкретною ситуацією з конкретною людиною.

- "Завести" особисту охорону не так уже й важко - якщо є фінанси. Але доводиться кардинально міняти спосіб життя. Чи легко людина йде на це?

- Нелегко. На початковому етапі, коли присутня гостра фаза конфлікту - клієнт може бути поступливим і виконувати рекомендації з безпеки. Але щойно ситуація більш-менш стабілізується - людина, як правило, розслабляється і вже неохоче щось змінює.

Для того, щоб клієнт свідомо йшов на зміну способу життя, охоронцеві важливо встановити правильні відносини з особою, що охороняється. Адже однією з головних проблем для охоронця є питання: як зробити, щоб клiент прислухався до рекомендацій, а в ідеалі - виконував їх.

Одні можуть сказати клієнту, мовляв, до цього спортзалу більше не ходимо, оскільки у нас є такі-то побоювання - і людина їх послухається. На інших же охоронців навіть уваги не зверне.

Хтось може ставити умови клієнту і змусити його змінити спосіб життя, а хтось ні.

Україні загрожує вал замовних убивств - охоронець

- Є приклади, коли порушення рекомендацій призвело до трагічної розв'язки?

- Наведу один. Деякий час тому у Києві ми забезпечували безпеку одного успішного бізнесмена. Його охорона, значною мірою, мала іміджеву складову.

Під час переговорів я сказав цьому бізнесмену, що найбільша загроза, яка на даний момент присутня в його житті - це перевищення швидкісного режиму на трасах пересування. Оскільки клієнт був завзятим автолюбителем і найчастіше самостійно керував автомобілем - це створювало нам чимало складнощів у роботі.

Сяк-так вдалося переконати його в необхідності того, що він має перебувати на задньому сидінні автомобіля, що його статус такий, коли його має возити водій тощо. Але в підсумку він ні-ні, а все одно порушував наші вимоги.

Фінал історії не змусив себе довго чекати - з вини клієнта було скоєно ДТП, де постраждали люди.

- Багато охоронці твердо переконані в тому, що наявність вогнепальної зброї (короткоствола) значно підвищить їхні шанси у протистоянні з кілерами.

- Наявність пістолета - це добре, але далеко не найголовніше. Особливо це стосується співробітників поліції охорони (раніше - ДСО при МВС України), які люблять хизуватися тим, що "у нас бойові стволи, а у вас лише травмата". Їхні слова - це всього лише ілюзія переваги, яка може коштувати життів.

Згадайте гучний випадок - 2 жовтня 2009 року у Києві було скоєно замах на Шабаба Алояна, безпеку якого забезпечували співробітники спецпідрозділу МВС "Титан", що були озброєні бойовими пістолетами. Однак факт є факт: Алоян і двоє його охоронців були ліквідовані.

Кілери напали на бізнесмена і його охорону перед входом до торгового центру. Свідками цього зухвалого злочину стали кілька десятків людей.

Цей епізод красномовно свідчить про те, що сама по собі наявність охорони, озброєної вогнепальною зброєю, зовсім не означає, що шанси обох сторін зрівнюються.

Недостатньо просто мати зброю - треба встигнути ще нею скористатися. Цьому серйозно заважає основний тактичний фактор, який успішно застосовується кілерами на практиці - елемент раптовості.

Він полягає в несподіваному нападі на об'єкт, характеризується швидкоплинністю і високою швидкістю дій, які починаються раніше за дії охоронців, що захищають об'єкт.

Тому будь-яка фаза активних дій, якщо, звісно, сторона нападників не припустилася серйозної помилки, включає в себе елемент раптовості. Він дозволяє заскочити охоронну групу зненацька, що ускладнює захист клієнта, особливо якщо спочатку кілер ліквідує осіб, здатних дати збройну відсіч, а лише потім розпочинає ліквідацію замовленого об'єкта.

У зв'язку з цим першими жертвами атаки нерідко стають охоронці, а вже після їхньої нейтралізації - особа, яку охороняють.

- Давайте докладніше зупинимося на роботі на випередження.

- Один з практичних і найдоступніших варіантів роботи на випередження полягає у наявності в групі особистої охорони оперативної групи (не плутати з передовою).

Оперативна група завчасно відпрацьовує місця відвідування особи, що охороняється, маршрути її пересування тощо. І, якщо подібні дії проводяться таємно - це хороша робота. По суті, це очі і вуха основної групи, яка працює в безпосередній близькості з клієнтом. Такі дії дозволяють заздалегідь відстежити будь-які зміни в оперативній обстановці і вжити певних заходів.

Наприклад, всі ми знаємо, що значна частина замахів відбувається за принципом "підстерігання" замовленого об'єкта у певному місці - наприклад, у під'їзді. Відповідно, якщо найманий вбивця чекає у "засідці" - з'являється можливість виявити або злякати його.

Ще дуже важливо вміти ставити себе на місце кілера, запитуючи себе: "А як би ти провів цей замах?", завжди шукати уразливості в діях і роботі охорони. Тоді з'являються хороші шанси спрацювати на випередження.

Просто наявністю здорових "бичків", навіть якщо вони будуть ходити з рушницями - професійних кілерів не залякати.

Другу частину інтерв'ю можна прочитати тут

УкраїнаКриміналВбивство Павла ШереметаВбивство Аміни ОкуєвоївбивствоохоронаохоронціНаціональна поліція УкраїниполіціяСлужба безпеки УкраїниМіністерство внутрішніх справ УкраїниМикола Зборщик