Російська журналістка і блогер із Нідерландів поширювали фейки про збитий на Донбасі Boeing

  • На початку 2019 року вони створили спеціальний медіапроєкт для публікації альтернативних версій катастрофи

  • Росіянка прославилася тим, що заради сюжету нібито підкинула уламки літака неподалік від місця аварії

  • Макс ван дер Верфф є критиком української влади та симпатиком так званих ДНР та ЛНР

ЄС та США закликали Росію повернутися до переговорів

Російська журналістка Яна Єрлашова та блогер із Нідерландів Макс ван дер Верфф, які поширювали фейки про збитий на Донбасі бойовиками літак рейсу MH17, працювали під кураторством Головного розвідувального управління РФ.

Про це свідчить листування росіян – генерала Андрія Ільченка, помічника начальника ГРУ Костюкова та полковника ГРУ Сергія Чебанова, виставлене на продаж Telegram-каналом Black Mirror, повідомляє Insider, який разом із Bellingcat проводив власне розслідування.

Деякі листи можна прочитати. Зіставивши інформацію в них із телефонними дзвінками, розслідувачі переконалися в тому, що співробітники ГРУ створювали та редагували фейкові матеріали про збиття літака спільно з групою так званих журналістів Bonanza Мedia.

Гроші на роботу медіаресурсу нібито збирали на краудфандинговій платформі, сума склала $23 тис.

Бюджет команда використала на поїздки між Малайзією, Росією, східною Україною і Нідерландами, зняла серію документальних фільмів за участі "свідків" збиття MH17 українськими винищувачами та провела кілька пресконференцій у Нідерландах і Малайзії.

Попри все, на проєкт Bonanza зважали лише кремлівські ЗМІ, інші медіа та родичі жертв їх ігнорували.

Яна Єрлашова та Макс ван дер Верфф

У січні 2020 року журналісти проєкту оголосили, що отримали "достовірну інформацію, яка стосується досьє MH17 і ще не була представлена громадськості". Два місяці до початку судового процесу у справі збитого Boeing Bonanza публікувала серію нібито витоків із внутрішніх документів Обʼєднаної слідчої групи (JIT). Насправді документи надавали хакери зі зламаних серверів JIT, до того ж компроментуючої інформації в них не було. Проте росЗМІ та високопосадовці РФ намагалися використовувати вирвані з контексту цитати для "викривальних" публікацій.

Розслідувачі The Insider і Bellingcat визначили джерело цих документів – Головне розвідувальне управління ГШ ЗС РФ.

Журналісти виявили, що влітку 2019 року Єрлашова і ван дер Верфф завершили роботу над своїм документальним фільмом і почали його демонстрацію. Про свої плани вони регулярно повідомляли полковнику ГРУ Сергію Чебанову. Для таємного звʼязку із Bonanza Media він купив телефон і сім-картку, яку зареєстрував на імʼя неіснуючої літньої грузинської жінки.

Він отримував неопубліковані чернетки статей і зразки рекламних матеріалів для заходів за участю Bonanza.

Наприклад, 3 травня 2020 року Єрлашова надіслала електронною поштою своєму контакту у ГРУ чернетку статті авторства співробітника Bonanza Media Еріка ван де Бека. Статтю було опубліковано на ресурсі наступного дня, у ній була посилена критика на адресу Bellingcat.

А в електронному листі від 21 лютого журналістка направила полковнику Чебанову чернетку тізера документального фільму Bonanza, прем'єра якого була запланована на 3 березня 2020 року в Лондоні.

Знімання на Донбасі

6-го січня 2020 року Чебанов активно листувався з Єрлашовою поштою і смс. Об 11:42 та надіслала електронною поштою полковнику фото свого паспорта, а о 15:37 – скан паспорта оператора Bonanza Media, співробітника RT Віталія Бірюкова.

Невдовзі після цього Чебанов зателефонував генерал-майору Андрію Ільченку, помічнику начальника ГРУ Ігорю Костюкову.

Наступного дня Єрлашова розпочала підготовку до зйомок. Вона багато разів спілкувалася з Чебановим. Той чергував перемовини з Яною із дзвінками помічникові начальника ГРУ Ільченку.

Наступного ранку, 10 січня о 10:16, Чебанов надіслав Ільченку електронною поштою дві копії паспортів, які Єрлашова відправила йому раніше. Через дві години Ільченко відправив низку смс-повідомлень "заступниці глави МЗС ЛНР" Ганні Сороці. А відразу після цього зателефонував Єрлашовій. Іще через дві години, о 14:20, Ільченко передав Сороці ті самі дві копії паспортів. Через півтори години він надіслав їй електронною поштою скан паспорта Макса ван дер Верффа.

З листування випливає, що Ільченко просив Сороку забезпечити команді Bonanza Media дозвіл на зйомки на Донбасі. Після отримання відповіді від неї, росіянин зробив кілька телефонних дзвінків, зокрема начальнику митниці та його брату, чиновнику Міністерства закордонних справ Росії. О 21:40 він дзвонив Єрлашовій і полковнику Чебанову, вочевидь, щоб повідомити, що всі деталі поїздки узгоджено.

12 січня о шостій годині ранку за московським часом Макс ван дер Верфф розмістив у Facebook пост про те, що він отримав "інформацію, що заслуговує на довіру" про збитий Boeing, і проанонсував стрим, на якому обіцяв розповісти подробиці. Він тривав пів години, проте без жодних нових даних.

Увечері цього ж дня Єрлашова вирушила до українського кордону. Вона постійно зідзвонювалася з Ільченком, а той телефонував російським митникам.

15 січня 2020 року, Ільченко прибув в офіс ГРУ, але близько полудня поїхав до Шереметьєва. На шляху він купив нову сім-карту, яку зареєстрував її на імʼя неіснуючої літньої жінки, і вилетів у Ростов.

О 16:15 Єрлашова зателефонувала йому на основний номер. Після дзвінка вона зателефонувала на гарячу лінію для бронювання столиків у ростовських ресторанах, а о 21:30 викликала таксі. Найімовірніше, зустріч у ресторані закінчилася.

16 січня відбулася нова серія розмов між Єрлашовою, генералом Ільченком, полковником Чебановим і оператором Bonanza Media. Після цього група, виходячи з даних із телефонів співрозмовників, рушила в бік українського кордону. Звідти журналістка тричі дзвонила Сороці з "ЛНР".

Протягом наступних трьох днів Bonanza Media знімала кадри на Донбасі, включно з інтервʼю з так званими свідками атаки винищувачів на MH17. Цікаво, що офіційно Міноборони РФ на той час вже відмовилося від своєї попередньої версії з "винищувачем".

Ільченко повернувся з Ростова до Москви 19 січня, а команда Bonanza Media – 20 січня 2020 року.

Через 10 днів після повернення команди Bonanza Media з Донбасу до них знову почали надходити дзвінки від їхніх контактів з ГРУ.

31 січня Єрлашова отримала текстове повідомлення від Ільченка, далі був телефонний дзвінок і обмін шістьма текстовими повідомленнями з полковником Чебановим. Також із нею спілкувалися два офіцери ГРУ – 29 разів протягом доби.

Наступного дня у Twitter Bonanza Media з використанням хештега #BonanzaLeaks оприлюднила перший із так званих внутрішніх документів JIT.

Як повідомляв OBOZREVATEL:

фейкиБоїнг МН17розслідування