Новий глава української митниці: рішення ухвалено?

82,2 т.
Новий глава української митниці: рішення ухвалено?

Уже цієї середи, 15 липня, Кабінет міністрів може призначити нового в.о. голови Державної митної служби України. Найближчим часом очікується і низка інших кадрових перестановок – на регіональних митницях. Про це нам стало відомо з наших власних джерел. Інсайдом про те, що і як може змінитися на митниці вже за кілька днів, OBOZREVATEL вирішив поділитися зі своїми читачами.

Ми вже писали про "тіньове керівництво" Державної митної служби України. За даними наших джерел, його активно перебирає до рук ексмитник Анатолій Макаренко. Подейкують, саме йому має дякувати за свою відставку ексглава ДМС Максим Нефьодов. Як розповідають люди, що мають відношення до роботи митниці, Макаренко нібито розгорнув бурхливу діяльність, щоб на митниці часів Нефьодова просунути своїх людей. Десь успішно, десь – ні. І подейкують, в якийсь момент Нефьодову це так набридло, що він категорично заборонив Макаренку навіть з'являтися на Дегтярівській, де розташована ДМС.

Ймовірно, Макаренка така ситуація досить сильно образила – і вже дуже скоро з кабінету на Дегтярівській виселили самого Нефьодова, а його місце посів в.о.голови ДМС Ігор Муратов.

На черговому засіданні Кабміну, яке відбулося 8 липня, він планував чергові кадрові перестановки. Зокрема і заміну Муратову, який для Макаренка останнім часом став, схоже, незручним.

Для реалізації задуманого, як повідомляють наші джерела, Макаренко налагодив зв'язки в новому міністерстві фінансів, зокрема із заступником міністра Юрієм Драганчуком. На місці (у ДМС) їхні інтереси представляє заступник глави митниці Андрій Павловський.

Саме Павловського Драганчук із Макаренком планували 8 липня "проштовхнути" на посаду в.о. голови ДМС. Щоправда, ненадовго – всього на два тижні, до очікуваного завершення карантину. А через два тижні ДМС отримала б постійного керівника – Драганчука. Останній, до слова, нібито планував керувати митницею, не відмовляючись від власної посади заступника міністра фінансів.

Зміни в керівництві, згідно з планами Макаренка і Драганчука, нібито мали відбутися і на регіональному рівні. Так, у Драганчука протягом останнього часу активно відбуваються співбесіди кандидатів на начальників регіональних митниць. Серед них, наприклад, як повідомляють наші джерела, Олександр Тютюнник із Дніпропетровської митниці. Він начебто вже пройшов співбесіду на начальника Київської митниці, хоча за час роботи в митних органах не вирізнявся абсолютно ніякими досягненнями.

При цьому ще недавно, як свідчать наші джерела, на цю посаду Макаренко "сватав" Ігоря Резника, який зараз обіймає посаду начальника управління координації заходів із протидії контрабанді та порушенням митних правил і оперативного реагування Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби. Але згодом було ухвалено рішення залишити його на нинішній посаді – після того, як останній нібито пообіцяв допомогти в організації поборів із "винагородою", що обчислюється 6-значними цифрами.

Подейкують, втім, що пан Макаренко не дуже вітає рішення про призначення Тютюнника на Київську митницю. Його нібито значно більше влаштував би на цій посаді якщо не Резник, то хоча б Антон Борисенко, який керує Київською митницею зараз. Але наші джерела запевняють: за призначення Тютюнника вже заплачено. Втім, якщо "умовити" Макаренка не вдасться, кандидата можуть відправити керувати на іншу митницю – до Харкова.

Пройшов, за даними наших джерел, співбесіду у Драганчука і потенційний новий глава Одеської митниці. Як і у випадку з Київською митницею, в Одесу просувають нічим не примітного Дениса Пудрика. Він відзначився хіба що тим, що на другий свій робочий день на посаді заступника ДМС став фігурантом скандалу з контрабандою великої партії сигарет – цю історію з подробицями ми розповідали своїм читачам.

Наші джерела стверджують: люди на зразок Пудрика чи Тютюнника потрібні Макаренку, Драганчуку і Павловському як "ручні" реалізатори поборів і чорних схем. Побічно про це може свідчити повний провал Павловського у підконтрольному йому Департаменті митних платежів та митної вартості. Замість того, щоб покласти край масштабним схемам, заснованим на заниженні митної вартості, що коштують колосальних недонадходжень державному бюджету, він, як кажуть у митних колах, взяв "під крило" ставленика Нефьодова Данила Меншикова, який начебто вже не раз продемонстрував кричущу непрофесійність, на посаду голови цього департаменту.

За даними наших джерел, на нову посаду може претендувати і керівник Чорноморської митниці Олександр Шуцький: Драганчук, Павловський і Макаренко планують посадити його в крісло заступника глави ДМС. Має Шуцький і підтримку в парламенті: нас запевнили, що його призначення лобіює глава фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія.

Всі ці призначення нібито Макаренко намагався протягнути через Кабмін на засіданні 8 липня. Для цього йому, подейкують, довелося активізувати всі свої зв'язки, зокрема виходи на заступника голови ОП Андрія Смирнова через одного з одіозних бізнесменів, якого чутки пов'язують з організацією багатомільйонних схем із завезення контрабанди. Є дані також про те, що актуалізувати необхідність кадрових перестановок на митниці Макаренко намагався через ексмитника Сергія Іванова та Вадима Слюсарева, радника одного із заступників голови ОП Андрія Єрмака. Обидва, мовляв, мають в ОП певні важелі впливу.

При цьому Драганчук і Павловський, згідно з чутками, що вперто циркулюють в митних колах, дали Макаренку картбланш в роботі щодо сірих і чорних митних схем – зокрема в інтересах фірм, підконтрольних Оресту Фірманюку та іншим наближеним до Макаренка бізнесменам, яких називають контрабандистами.

8 липня щось пішло не так. Питання про кадрові призначення в ДМС на порядок денний засідання Кабміну не виносилося. Подейкують, через те, що остаточне рішення щодо митниці в Офісі президента досі не ухвалено.

Але не факт, що це саме рішення не ухвалять до наступної середи. Принаймні, за даними наших джерел, спроби затвердити всіх перерахованих кандидатів на заплановані для них посади на наступному засіданні уряду здійснюватимуться з подвоєними зусиллями.

Активізувалися Макаренко з Драганчуком і у напрямку Енергетичної митниці. Для Драганчука, до речі, це профільний напрям: разом із митною політикою до сфери його компетенції як заступника міністра входить і паливно-енергетичний комплекс. Так що інформація про те, що він хоче поставити свою людину на енергетичну митницю, дуже схожа на правду. Принаймні, пан Драганчук абсолютно точно знає, де, як і скільки можна заробити на Енергетичній митниці.

Наші джерела повідомляють: нинішнього в.о. начальника Енергетичної митниці Сергія Никанорова на посаду протягнув саме Драганчук. А Макаренко убезпечився від втрати впливу на Енергетичну митницю, просунувши на посаду першого заступника начальника Тараса Шепітька. Схоже, в обох великі плани щодо цього напрямку. І ми неодмінно глибше вивчимо їхню діяльність на Енергетичній митниці.

Поки що – два приклади, що називається – для затравки.

У місті Калуш Івано-Франківської області працює підприємство нафтохімічної галузі "Карпатинефтехім". Влітку 2017 року уряд своєю постановою дозволив йому імпортувати без сплати акцизного податку 1,17 млн тонн бензину, 1,07 млн тонн скрапленого газу і бутану та 985 тисяч тонн дизпалива на рік. Ці нафтопродукти для "Карпатнафтохіму" привозяться залізницею з Румунії, РФ, Швейцарії, Угорщини та Польщі.

При цьому виробничі потужності підприємства дозволяють йому фізично переробити максимум половину цих обсягів. Проте Енергетичну митницю це ніяк не збентежило – і вона без жодних питань рік за роком надавала дозволи на безакцизне ввезення таких обсягів нафтопродуктів.

А ось у правоохоронців таке питання на певному етапі виникло. Принаймні, в цьому нас запевнили наші джерела. Супроводжувався це питання також підозрами, що мінімум половину ввезених нафтопродуктів працівники заводу продавали на АЗС, отримуючи на цьому чималі прибутки і фактично обкрадаючи державу. Виникло у працівників Нацполіції, подейкують, і враження, що така ситуація була б неможлива, якби представники заводу не вступили у змову з людьми з Енергетичної митниці.

За нашими даними, зараз проводиться досудове розслідування з приводу можливої організації "Карпатнафтохімом" схеми контрабанди палива. Правоохоронці через суд отримали доступ до всіх документів цього підприємства, зокрема тих, що стосуються безакцизного імпорту, починаючи з 1 січня 2017 року до 16 березня 2020 року.

І як ви думаєте вчинила після цього підконтрольна Драганчуку Енергетична митниця? Дуже просто. За даними наших джерел, у травні 2020 року митники просто знову надали "Карпатнафтохіму" річний дозвіл на переробку на митній території України всіх цих нафтопродуктів. І знову – в обсягах, що значно перевищують ті, які підприємство фізично здатне переробити і продати.

І ні розслідування правоохоронних органів, ні потенційні шалені втрати держбюджету через недонадходження митних платежів під час ввезення цих товарів на територію України Драганчука і працівників підконтрольної йому Енергетичної митниці, схоже, не хвилюють взагалі.

А тим часом держбюджет тільки за цією схемою недоотримує понад два мільярди на рік.

Крім безпідставних дозволів на безакцизне ввезення нафтопродуктів на Енергетичній митниці, за даними наших джерел, практикують і поширене на інших митницях заниження митної вартості товарів, точніше енергоносіїв, що ввозяться. Зокрема, за допомогою офшорних компаній.

Як приклад наведемо оформлення газу пропан-бутан компанією "Системс Логістикс Менеджмент", дані про яке ми отримали від наших джерел на митниці. За контрактом із кіпрською компанією TRADELUXO LIMITED вона ввозить скраплений газ, відправником якого значиться "Лукойл-Пермьнефтеоргсинтез". За формулою ТФ попередня вартість товару за митною декларацією становить 302,7 доларів за тонну. Але під час митного оформлення за додатковою декларацією вартість товару за фінальним інвойсом з урахуванням дисконтної знижки від TRADELUXO LIMITED у розмірі 3 долари на тонну складає 125,53 дол./т.

Або ще один приклад: ТОВ "Газ-Ресурс" возить вуглеводневий скраплений паливний газ, що поставляється "Роснафтою" за контрактом з Proton Energy Group Switzerland. За попередньою декларацією за формулою ТФ митне оформлення здійснюється по 194,3 дол./т. А ось при оформленні додаткової декларації за фінальним інвойсом вартість товару трансформується у 133,03 дол /тонна. З урахуванням премії 16,8 дол./т остаточна ціна становить 149,8 дол./т. І тільки за цими двома прикладами, як запевняють наші джерела, втрати бюджету порівнянні з плановими надходженнями, встановленими для Енергетичної митниці – і обчислюються мільярдами гривень.

І таких прикладів, як запевняють наші джерела на митниці – безліч. Збитки держбюджету через використання подібних схем – колосальні. І не треба бути великим фахівцем у митній справі, щоб зрозуміти: реалізація таких схем у таких масштабах неможлива без благословення на самому верху – у вищих кабінетах Держмитниці і профільного міністерства. Отже, як запевняють наші джерела, Макаренко і Драганчук тут – і в темі, і в долі.

Далі буде

УкраїнаУкраїнська митницяКорупція в УкраїніБоротьба з корупцією в УкраїніДержавна митна служба УкраїникорупціяМаксим Нефьодов