Говорили, що пропустять мою дружину через роту – екс-старшина "Донбас-Україна"

Говорили, що пропустять мою дружину через роту – екс-старшина 'Донбас-Україна'

В кінці березня на "Обозревателе" вийшли історії двох екс-бійців батальйону "Донбас-Україна" Сергія Копаненко і Олега Васильчука, в яких вони детально розповіли про пануючі там порядки (з цими матеріалами можна ознайомитися тут і тут ).

Обидва військовослужбовці в один голос звинувачували в тому, що відбувається командувача батальйоном полковника В'ячеслава Власенко ( "Філін") і його праву руку лейтенанта Михайла Стребіжа ( "Гайдук").

Тоді ці інтерв'ю наробили багато шуму. Сам полковник Власенко допомогою Facebook наполягав, що люди, які звинувачували його дискредитовані минулими вчинками і просто брешуть. Але вже тоді я писав, що вони не єдині, хто готовий розповісти про те що коїться всередині батальйону.

На цей раз ми поговорили з колишнім старшиною танкової роти у складі батальйону Володимиром Фурлетовим. У жовтні полковник Власенко звинуватив його в крадіжці продуктів у солдатів на передовій - одному із найстрашніших злочинів на війні.

Однак, як розповіли мені люди, що тоді затримували Фурлетова, в тому випадку все було далеко не так однозначно. Думаю, що його історія варта того, щоб її вислухати.

- Моє перше запитання про історію, яка вас "прославила". Комбат звинуватив вас у крадіжці їжі, яка нібито повинна була потрапити бійцям на передову. А як ви казали, як все було?

- У батальйоні я був старшиною танкової роти. А так як у нас не було начальника складу, то я виконував і ці обов'язки. Зрозуміло, що на мені була купа матеріальної відповідальності, в тому числі і за продукти, які нам завозили.

Говорили, що пропустять мою дружину через роту – екс-старшина "Донбас-Україна"

А в зоні АТО є одна велика проблема - відсутність холодильників. Тобто нам би завозили м'ясо, рибу, масло і т.д, а через кілька днів все це вже потрібно було викидати. Тому я домовився з одним магазином в селі поруч з Гранітним, що ми будемо тримати продукти в їх холодильнику.

- Так, а що ви везли, коли вас затримали?

- Коли нас затримали, то в багажнику машини лежав черствий хліб і кілька мішків картоплі. А тепер поясню, звідки він там узявся.

Хліб нам завозили кожні два дні - тобто 11, 13, 15 і т.д. А наше затримання сталося 16 жовтня. Тобто на наступний день в роту повинні були завезти свіжий. Але хліб то залишився. Ось що з ним робити? Викидати? Я виріс в селі, тому викидати хліб у мене рука не піднімається. Як і інші продукти.

Але сусідніми фермерами у нас була домовленість, про яку в роті все прекрасно знали. Іноді ми міняли наші продукти на помідори, зелень, кров'янку, сальтісони. Кавуни давали. Було таке, що й домашнє вино. Ніде правди діти, що брали і військову тушонку. Міняли її на курей.

Все це потім потрапляло на кухню, ділилося з хлопцями. Рота була в курсі. Та й немає сенсу там щось приховувати, тому що колектив маленький. Якщо щось починаєш каламутити, то скоро все одно все вилізе назовні.

Іноді хтось їхав додому і просив у мене тушонку або згущене молоко. Я давав, тому що це нормальні людські відносини. Все рівно вже на роту видано.

- Один з учасників облави на вас мені розповів, як все було, коли вас взяли. Але розкажіть ще ви.

- Я їхав з комірником Паличем (Олексій Герасименко - Ред.). Коли нас наздогнали, то сказали: "Вивантажуйтесь". Зазирнули в машину, а там тільки черствий хліб і картопля. А їм доповіли, що ми пограбували і вивезли мало не півскладу. Так що там очікували побачити зовсім іншу картину.

Олексій Герасименко

А їхали ми на моїй особистій машині "Газелі". Я її пригнав, тому повинен був скоро їхати додому. Ну так мені обіцяли у всякому разі.

- А хто про вас доповів?

- До мене старшиною роти був такий собі Сокуренко. Позивний "Шахтар". Він перед цим пішов на підвищення, став командиром взводу. Але все одно крутився біля складу. Тому що місце хлібне. Пропонував свою "допомогу". Я відмовив. Сказав, що сам впораюся.

Всі в роті знали, що "Шахтар" стукав для комбата. Знаю, що він і доповів. А полковник Власенко розбиратися не став - відразу покликав телевізійників.

Ну навіщо мені красти черствий хліб ?! Якби я хотів, то міг би штовхати продукти направо і наліво. Але щуром я ніколи не був. Все що привозив від фермерів - сумлінно роздавав. Це люди можуть підтвердити. Мені боятися нічого. Було навіть таке, що мені потрібно було викручуватися, позичав гроші. Ніхто не скаже, що я не повернув - всім до останньої копійки віддав. Спасибі, що виручили.

До речі, найцікавіше, що після нашого затримання на місце приїхали люди з військової прокуратури Маріуполя. Власенко дуже хотів, щоб проти нас порушили справу. Але вони приїхали, подивилися на цю картоплю і черствий хліб і сказали: "Ви знущаєтесь? Яке тут кримінальну справу?" Так що не вийшло.

В'ячеслав Власенко

- Ви тоді провину визнали?

- Я намагався пояснити, але Власенко не голосно сказав: "Ви, що вважаєте, що ви не винні? Я вам руки-ноги поламаю". Неподалік звідти стояли телевізійники СТБ, які примчали робити сюжет. Думаю, що вони могли це чути.

Але що мені потрібно було робити? Я тільки сказав: "Вибачте мужики, якщо щось не так". Більше я нічого не говорив. Хоча я не вважаю себе винним.

- Що було далі - з вами і Герасименко (комірник - Ред.)?

- Палича дубасили за цю справу три дні. Мені пощастило більше, бо хлопці в роті мене добре знали. Мене поставили перед ними, ті запитують: "Старшина, за що тебе?" Я кажу: "За черствий хліб і картоплю". Спочатку вони не повірили, що так може бути, а потім просто сказали: "Пішли в розташування". Був там правда один, який кричав, що мене треба від *издити. Але йому сказали заткнутися.

На відео можна побачити, що хліб лежить поруч з брудною картоплею

А потім мене відправили на передову в мінометну батарею. І ось там я дізнався дуже цікаву річ. Виявляється, що людям доводилося докуповувати продукти зі своїх грошей. Хоча їм все відвантажували. І волонтерку вони не бачили. А тепер питання: куди це поділося? Цікаво ж, правда?

- Правда. До речі, розкажіть, будь ласка, про існуючу систему зарплат. З чуток, вона там дуже цікава.

- Ставлять мінімальну зарплата, а все що зверху премії - 6,7, 8 тисяч. Так і набігає. За догани тебе цієї премії можуть спокійно позбавити. Наприклад, сувора догана - штраф 1500 гривень. А там кому що вліплять.

Деякі мені говорили: "Я шість місяців служу і не розумію, за що мені щомісяця суворі догани ліплять". А куди діваються ці гроші? У батальйоні 600 осіб. Ось і порахуйте, яка сума може набігти.

До речі, машину мені спотворили конкретно. Коли затримували, то сказали: "Жени документи і ключі. Це волонтерська машина". Хоча вона оформлена на мою дружину.

Є ще річ, яку я Власенко не прощу. Після того як вони подзвонили дружині, то я випадково почув краєм вуха розмову: "Нехай ця сука тільки приїде. Власенко сказав пропустити її через роту. Вона нам переоформить і машину, і все".

- Пропустити - це ...

- Ви * ати. Нормально?

- Як в результаті забрали машину?

- Дружині я категорично сказав не приїжджати. Відразу ж пояснив, що нічого страшного не сталося. Щоб не їхала ні в якому разі.

Потім погрожували, що поставлять цю машину на передок і її розстріляв. Так стріляйте заради Бога. Я був готовий її залишити, тому що машина того не варто. Але в підсумку віддали. Правда про те, в якому стані я вже говорив.

- А навіщо взагалі все це було затівати? Звати журналістів, привертати увагу. Ну відправили б вас на передову або звільнили тихо. На крайняк побили. Шум то такий навіщо піднімати через хліба і картоплі?

- "Філін" хоче потрапити до Верховної Ради. Тому йому потрібно показати, що він дуже стійкий борець з корупцією.

"Філін" мені говорив: "Це тобі, щоб впізнавали". А мене вже навіть жаба давить - ну ніхто мене не впізнає. Я і шапку знімаю, а все одно ні.

А ось іншого не розумію: навіщо було курочіть машину, мій телефон? Невже тобі мало? У Власенко ж такі круті тачки, все. Ти ж з собою це не забереш на той світ.

- А що за тачки?

У нього чотири автобуси бігають: два Iveco, "Богдан" і, здається, Мерседес - це все волонтерські машини. Ще є непоганий Range Rover і Mercedes Brothers. Як він все це замилював я не знаю. Це його справа.

Я ж знаю, що соромитися мені нічого. Хоч я і не святий, але ще раз повторюся, що щуром ніколи не був. А час нас всіх розсудить.

УкраїнаЕксклюзивРосійсько-український конфліктОперація Об'єднаних сил на ДонбасіАТО на Донбасі