Військові до останнього відмовлялися від "Молота" - волонтер про проблеми фатального "міномета Пашинського"

Військові до останнього відмовлялися від 'Молота' - волонтер про проблеми фатального 'міномета Пашинського'

Вибух на полігоні у Рівному, коли загинули троє військових зі 128-ї бригади, знову змусив говорити про українські міномети "Молот". Саме ця зброя розірвалася під час навчань.

Одна з перших, хто повідомив, що українські воїни знову стали жертвою "Молота", була координатор "Медійної ініціативи за права людини" Ольга Решетилова. Детальніше про проблеми з цією зброєю - в інтерв'ю OBOZREVATEL.

- Ольго, ви давно займаєтеся темою мінометів "Молот" і пов'язаними з ними проблемами. Чому?

- З 2014 року я була волонтером, координатором фонду "Повернися живим". Багато працювала з військовослужбовцями, зокрема і з військовими 57-ї бригади 34-го батальйону, де і стався перший розрив "Молота". Це було у липні 2016 року, тоді загинуло двоє людей.

Відео дня
"Молот"

Ще до цієї трагедії надходили скарги на якість "Молота". Пам'ятаю, за тиждень чи два до першого вибуху морпіхи опублікували аналіз недоліків нового міномета. А за кілька місяців стався другий розрив, вже в "Айдарі", потім стався у 72-й бригаді. Я виїздила на місце, розмовляла з мінометниками, ми оглядали "Молоти", я на власні очі бачила деформовані стволи.

Ще у 2016 році дуже багато про це писала в соцмережі, син Пашинського тоді мені надсилав повідомлення, що я неправа, що я просто наїжджаю на його батька. Але "Молоти" продовжували розриватися. Щоправда, заради справедливості треба зазначити, що були і випадки розривів "Саней" - старі радянські міномети 2Б11. Наприклад, в 92-й бригаді в листопаді 2016 року.

Ольга Решитилова

Бригада до останнього відмовлялася приймати "Молоти" на озброєння, але після розриву "Саней" у них не залишилося аргументів. Уже в 2017 році мені кілька командирів сказали, мовляв, Олю, ну вже в усіх "Молоти", "Саней" майже не залишилося, нічого не поробиш. І я не стала завершувати розслідування. А після вибуху на полігоні у Рівному, коли загинуло троє військових, мені знову почали писати артилеристи. Спочатку ж хотіли приховати, в перші години після трагедії говорили, що вибухнув міномет "Волошка". Але приховати не вдалося.

- Ви спілкувалися з пораненими у Рівному, що вони кажуть?

- Так. Поранені стверджують, що це не було подвійне заряджання. Один з тих, хто вижив, казав, що бачив, як вилетіла перша міна. Після цього командир батареї перевірив стволи з ліхтариком. А командир воював з 2014 року, у них вже до автоматизму доведено після кожного пострілу перевірити ствол. І потім було дано наказ "заряджай" і пролунав вибух.

Залишилося багато запитань до вибуху у Рівному. Наприклад, там не знайшли хвостовик від міни, а для експертизи він дуже важливий. А якби було подвійне заряджання, то хвостовиків має бути два, де вони? Що стосується запобіжника, в усіх випадках розривів, які мені відомі, він залишається прикрученим до шматка ствола. А тут він лежав окремо метрів за сто. Питання для експертів є.

- Що зараз намагаються приховати в цій історії?

- Завод "Маяк", який виробляє "Молот" і Міноборони намагалися приховати, що цей ствол вже був деформований, він був на ремонті. А це важливо. Така сама історія була у 72-й бригаді. У них був "Молот", у ствол якого міна не влазить. Відправили його на ремонт, отримали новий ствол і через два тижні він розірвався. Потрібна міжнародна незалежна експертиза, щоб вивчити всі ці випадки. Хоча і у нас є спеціалісти. Треба зняти всі питання. Якщо винен не ствол, тоді питання до детонаторів, до мін, до підготовки мінометників. За все є конкретні відповідальні люди.

Я не хочу розганяти зраду, але якщо наші військові гинуть від нашого ж зброї, то треба щось робити. Щонайменше - з'ясувати. Але не так, як це робить нардеп Пашинський і заступник міністра оборони Ігор Павловський, які перетворюють слідчий експеримент на фарс. Запрошують на експеримент депутатів і журналістів. Експеримент проводила військова прокуратура, в КПК чітко вказано, хто може бути присутнім: слідчі, експерти, сторони процесу. Є багато питань до чистоти цього експерименту. Чому військові опиняються на місці вибуху раніше за понятих, наприклад.

- У чому інтерес Пашинського?

- Пашинський лобіював "Молоти" ще коли був головою наглядової ради концерну "Укроборонпром". Завод "Маяк" входить до концерну. А самі стволи до мінометів виготовлялися на Старокраматорському машинобудівному заводі, який належить депутату від БПП Максиму Єфімову. Цей завод раніше не мав досвіду виконання оборонних замовлень, це їхній перший досвід. А заготовки робилися на Сумському заводі.

Сергій Пашинський

Питання може і не в марці сталі, а в дотриманні технології виробництва. Щоб це з'ясувати, потрібна комплексна експертиза. Вони повинні відкрити всю документацію. Поки що це державна таємниця. Хоча в чому там таємниця, якщо вони самі говорили, що "Молот" - це калька міномета "Сани" 2Б11.

Якби не було таємничості навколо це історії, якби не перетворювали все на фарс, то і питань було б менше. Раз приховують, то у нас виникає простір для сумнівів, а у них для маніпуляцій.

- Чи є у армії альтернатива "Молоту"?

- По-перше, 120 калібр зараз Мінськими домовленостями заборонений. Тому є проблема щодо надання інформації про підриви "Молота" в ході бойових дій. Офіційно ми не можемо говорити про їхнє використання.

Але що стосується альтернативи саме 120-му калібру, то спершу, поки не будуть куплені або вироблені нові міномети, - це "Сани". Вони зношені, тобто з ними проблеми, але серед них була достатня кількість мінометів, які в принципі стріляли не гірше за нові "Молоти". Це надійна зброя з радянських часів.

"Молот" від найменшої вологи починає покриватися корозією і його складно чистити. Завод "Маяк" пропонує його чистити мильним розчином. Як взимку при температурі -20 градусів чистити ствол мильним розчином? Тазик з водою взяти і на морозі чистити? Взагалі міномет чиститься гасом, але гас у війська постачається в обмеженій кількості, до мінометних батарей не доходить або доходить небагато.

Також є міномет "Волошка", але він 82-міліметрового калібру, теж старий радянський міномет. Пару років назад "Укроборонпром" презентував альтернативу йому - міномет "Верба". Але "Волошку" так не поспішають міняти, як "Сани". При мені були випадки, коли командирам дзвонили високі чини з Міноборони і наполегливо рекомендували швидше здати "Сани". Але деякі підрозділи від них відмовилися. Наприклад, 28-а бригада, вони зараз досі воює на 2Б11. Або 46-й батальйон. А 503-й батальйон, це морська піхота, навпаки, не проти поміняти "Сани", які у них дуже зношені, на "Молот".

- Що військові кажуть про "Молот" зараз?

- Однозначного ставлення військових до "Молота" немає. У мене були ситуації, коли командири у 2016 році запевняли, що "Молот" - це нормальна зброя, а вже у 2017-2018 роках вони казали: "Олю, все-таки це поганий міномет". Тому що після мінімального настрілу починаються проблеми зі стволом.

- У чому зацікавленість Міноборони?

Міноборони пише технічне завдання конструкторському бюро. Потім проводить випробування, потім приймає зброю. Скрізь стоять підписи посадових осіб Міноборони, без їхньої участі це неможливо. Просто зараз вони прикривають своє одне місце. Навіть якщо проблема не зі стволом, а з боєприпасом або вибивним зарядом, то це також відповідальність Міноборони. А якщо причина в якості підготовки військових, то це вже не їхня зона відповідальності, а Генштабу. А між Міноборони і Генштабом і без того латентний конфлікт. І в таких умовах у нас країна повинна воювати. Два роки ми не можемо з'ясувати, в чому проблема. А в підсумку винен командир мінометної обслуги, який загинув.

- Скільки випадків розриву "Молота" було за вашими даними і скільки людей загинуло?

- У мене немає офіційної інформації, за моїми даними, загинуло 18 осіб від розриву саме "Молота". У табличці, яку опублікувало Міноборони на прохання Пашинського, зазначені 8 розривів "Молота" і 4 - "Саней", майже відповідає дійсності. Наскільки я розумію, в неї не внесли два розриви. Їх списали на бойові дії. Наприклад, та сама історія в Авдіївці. У "Молота" деформувався ствол. Військові його здали і привезли інший, і той інший у них вибухнув.

На останньому засіданні комітету з нацбезпеки нам розповідали, що "Молот" тоді розірвало в результаті обстрілу, нібито в нього влучив снаряд противника. Але я ж спілкувалася з єдиним військовим з розрахунку, який вижив, приїздила до нього в госпіталь. Він не не підтверджує версію, що прилетів снаряд. Навіть з розслідування прокуратури в даному випадку позаштатне спрацьовування детонатора, й аж ніяк не снаряд противника. Але на комітеті для чогось маніпулюють фактами.

- Як, на вашу думку, можна вирішувати подібні проблеми в армії?

- Річ у тім, що у нас військовослужбовці - найбільш незахищена категорія населення. Бо вони залежать від субординації, військової вертикалі і не можуть захистити свої права. У підсумку всі проблеми з правами військовослужбовців падають на волонтерів, журналістів, активістів. Військовим просто більше нікуди звернутися. Для цього в Україні має бути створений інститут військового омбудсмена. Тобто людина, яка б за таких ситуацій мала право на своє власне розслідування, мала штат юристів, які б у цьому розумілися.

А у нас ву ЗСУ, МВС, СБУ, у прикордонників - у них катастрофа з комунікаціями зовнішніми і внутрішніми. Через це будь-яка проблема роздувається до розмірів скандалу. Як було з морськими піхотинцями, наприклад, коли вони відмовилися міняти берети. І все це б'є по іміджу ЗСУ, сварить людей. Має бути незалежна людина і перебувати вона має не в системі Збройних сил.