АТО могла закінчитися у вересні 2014 го - Гелетей

АТО могла закінчитися у вересні 2014 го - Гелетей

Іловайський котел і через три роки покритий безліччю міфів і домислів. Є різні оцінки втрат України, причин військової невдачі та її масштабів. Багато хто покладає провину за події в Іловайську на тодішнього міністра оборони Валерія Гелетея та главу Генерального штабу Віктора Муженка.

"Обозреватель" поспілкувався з Гелетеєм, який нині керує Управлінням державної охорони. Екс-міністр розповів, чи відчуває свою відповідальність за провальне звільнення Іловайська та чи можна було уникнути котла

У першій частині інтерв'ю читайте про спроби замахів на перших осіб держави, російську диверсійну мережу в Україні, вбивство Аміни Окуєвої тощо.

- Під час сутички під Радою нардеп Володимир Парасюк звинуватив вас у Іловайському котлі. Насправді багато хто з політиків, АТОшників не сприйняв нещодавно опубліковані висновки ГПУ щодо цієї трагедії. Що можете сказати з цього приводу?

- Яке взагалі моральне право має Парасюк звинувачувати когось у іловайських подіях? Яке відношення він має до заслуг, які приписує собі в Іловайську, якщо він не був учасником жодного з тих боїв? Чи комусь відомо, під які гарантії він вийшов з російського полону лише за 24 години, які спецслужби з ним працювали? Чому терористи та російські спецслужби, які дуже добре знають в обличчя публічних діячів і політиків України, взагалі його відпустили? Десятки українських військовослужбовців більше двох років знаходились в українському полоні, хоча їх прізвища знали лише батьки й ті, хто намагався їх з того полону звільнити. Рано чи пізно ми дізнаємося правду і про цей полон, і про його "поранення".

На жаль, так склалося історично, що попереду правди завжди біжать популісти та фальшиві герої. Події під Іловайськом збіглися з часом, коли багато таких "героїв" почали знімати балаклави та вести брудні політичні ігри, щоб потрапити до списків партій на дострокових виборах у Раду.

На моє глибоке переконання, іловайські події – це найбільша поразка України в інформаційній війні з Росією. Кремль тоді як ніколи професійно керував настроями людей, добре відчуваючи, на чому можна спекулювати, яким чином можна підірвати довіру українців до влади.

Нагадаю, Путін особисто дав гарантію на безперешкодний вихід українських батальйонів через "зелений коридор". Ми добре усвідомлювали, що ніхто не дотримається слова, але домовленості були і з генеральним штабом РФ, і з російською владою. Проте ці домовленості не завадили російському командуванню скоїти холоднокровний воєнний злочин навіть по відношенню до своїх полонених військовослужбовців, які знаходились у тому самому "зеленому коридорі" з українськими військами. За це Путіна та вище керівництво генерального штабу РФ треба притягувати до відповідальності у Гаазькому суді як воєнних злочинців. Маю надію, що у майбутньому ми станемо свідками цього судового процесу.

До речі, дуже легко можна помітити як у кращих традиціях ведення інформаційної війни кремлівські пропагандисти технічно перевели вектор розмов з відповідальності за Іловайськ найвищого російського керівництва на звинувачення мене як міністра оборони, а також керівника Генштабу.

Наголошую, що мова йде про найважчий період в історії нашої держави: значна частина військ в зоні АТО знаходилися в так званому оперативному оточенні. Тоді взагалі навіть збереження української державності було під великим знаком питання, але всі говорили лише про Іловайськ, який був одним із тактичних завдань. Чомусь ніхто не дивився на картину бойових дій в цілому і не говорив про те, що відбувалося на всьому фронті.

- Якщо Іловайськ був тактичним завданням, якими були стратегічні?

- Саме тоді стратегічно треба було зупинити широкомасштабний наступ російських збройних сил по всій лінії зіткнення на державному кордоні, особливо під Луганськом і Саур-Могилою, утримати можливий наступ на Маріуполь. І головне – перейти від тактики наступу до відбудовування лінії оборони, що ми, власне, і зробили.

- Це все так. І все ж ви особисто відчуваєте провину за ситуацію в Іловайську?

- На посаді міністра оборони я робив все, що від мене вимагалось і залежало. Я мав ряд надважливих завдань. Так, одними з найважливіших були боротьба з тероризмом та організованими бандитськими формуваннями, бо саме це було головними викликами на Донбасі.

АТО могла закінчитися у вересні 2014 го - Гелетей

Український прапор, врятований з-під Іловайська

Також важливим завданням було забезпечення військ усім необхідним. Питання забезпечення армії тоді дуже гостро стояло: приїздиш у підрозділ – немає акумуляторів, знаходиш різними шляхами (офіційними та неофіційними), привозиш акумулятори та виявляєш, що вся резина розлізлася. Одна проблема з’являлася за іншою, як результат розкрадання та корупції в армії, які тривали не один десяток років до початку російської агресії.

- А як щодо відповідальності Муженка?

- Мені постійно потрібно було мігрувати між перебуванням у зоні АТО, засіданнями Кабміну та Ради, де терміново приймались важливі рішення для посилення боєздатності Збройних Сил, і відвіданням оборонних підприємств для максимального забезпечення військ зброєю та військовою технікою. Начальник Генерального штабу ж постійно знаходився в районі проведення АТО і цілком очевидно, що він повинен був знати про все, що там відбувалося.

Водночас Муженко відповідав за стратегічні завдання, які стояли перед силами АТО. Звільнення Іловайську було тактичним завданням, яке доручили МВС. Ніхто не доповідав тоді ні Муженку, ні, тим паче, мені про те, де розроблялась тактична операція зі звільнення Іловайську. Чому саме у кабінеті цивільної особи – керівника апарату Дніпропетровської обласної адміністрації Генадія Корбана? Хто визначав тільки добровольчі батальйони для участі у цій операції та командира для них? З якою технікою й озброєнням вони були направлені на звільнення Іловайська? Про це все ми дізналися пізніше, коли добровольчі батальйони, які не входили до складу ЗСУ та не підпорядковувалися Генштабу, не змогли звільнити Іловайськ. Тоді довелось посилювати їх підрозділами ЗСУ, яких на той час у резерві Муженка майже не було у зв’язку з широкомасштабним наступом РФ.

АТО могла закінчитися у вересні 2014 го - Гелетей

Фото ТВЦентр

Разом з тим, вихід із Іловайська – це битва, ніхто не йшов з піднятими руками. За командою Муженка були максимально задіяні артпідрозділи ЗСУ, підняті в повітря бойові літаки. Військові льотчики розуміли, що це, за великим рахунком, виліт в один бік, тому що повернутися з тієї бійні було дуже непросто.

- Тобто ви не вважаєте Іловайський котел військовою катастрофою?

- Іловайськ – це найбільша поразка в інформаційній війні, але разом з тим – це символ героїзму українських військових, які зупинили російську агресію на Донбасі, які не дозволили Путіну створити прохід до Криму суходолом, які захистили Харків, Одесу, Миколаїв, Херсон, Маріуполь, на які націлилася Москва.

- Ми вже з'ясували, що ви не відчуваєте своєї провини за ситуацію в Іловайську. Але з огляду на те, що ви знаєте зараз, бачите якісь помилки? Що б ви зробили інакше?

- Перш за все, я б ввів усі добровольчі батальйони у склад ЗСУ для того, щоб вони були централізовано керовані Генеральним штабом, призначив би їм командирів із числа досвідчених військовослужбовців і забезпечив би відповідним озброєнням та військовою технікою. Патріотизм добровольчих батальйонів і професіоналізм військовослужбовців ЗСУ – це те, що забезпечує повноцінний успіх будь-якої військової операції.

- Ну тоді в армії також був хаос!

- Скажу вам, що хаосу серед військових якраз не було. Хаос намагалася створити РФ. Треба чітко розуміти, що гібридна війна, яка була нав’язана Росією, у другій половині серпня 2014 року підходила до свого логічного завершення. Ми розраховували протягом одного місяця закінчити АТО на Донбасі та повністю взяти під контроль державний кордон.

АТО могла закінчитися у вересні 2014 го - Гелетей

Річниця Іловайського котла

Коли ми починали наступ, то відчували, хто нам протистоїть. Кількість сепаратистів, терористів і російських найманців фактично була рівносильна кількості українських Збройних Сил. Ми були більш потужні: у нас була авіація, артилерія, інша військова техніка. Але вогнище сепаратизму було в містах, у школах, дитячих садках, де не застосуєш ні артилерію, ні авіацію, ні важку техніку, тому що там залишалось багато мирного населення, яке могло б постраждати. Ми не могли цього допустити. Це була для нас аксіома!

У Донецьку, Луганську, Горлівці вже знаходились українські розвідувальні групи, які готували міста до звільнення. Це добре розуміли в Кремлі. Але вони в жодному разі не хотіли визнавати поразку. Саме на цьому етапі розпочався широкомасштабний наступ Росії, після чого АТО переросла в інший формат – війну з регулярними збройними силами РФ.

Саме на цьому етапі й відбулись події під Іловайськом, яких було важко уникнути. Проте під Іловайськом, на луганському напрямку, біля Савур-Могили Росія понесла важкі втрати та була змушена зупинити агресію, ініціювавши мирні перемовини, які згодом і були підписані в Мінську.

- Нещодавно суд в Гаазі взявся за Іловайський котел. Ваші очікування?

- Цей процес не буде дуже швидким. Генеральна прокуратура України у розслідуванні подій під Іловайськом головний акцент зробила на відповідальності вищого російського керівництва та притягненні його до відповідальності. ГПУ надала всі матеріали суду ООН. Мої очікування: притягнення до відповідальності як військового, так і вищого політичного керівництва Росії. Думаю, рано чи пізно це відбудеться.

УкраїнаЕксклюзивБої за ІловайськАТО на ДонбасіВалерій ГелетейВіктор Муженко