"Охолодження україно-російських відносин - міф"

1,0 т.
'Охолодження україно-російських відносин - міф'

Наприкінці цього тижня Москву з одноденним візитом, приуроченим до 60-річчя Перемоги, відвідає президент України Віктор Ющенко. У поїздці українського лідера буде супроводжувати секретар ради національної безпеки і оборони України Петро Порошенко. За останні тижні це вже його друга поїздка до Росії. Напередодні зустрічі Петро Порошенко розповів про найбільш гострі проблеми російсько-українських відносин в інтерв'ю кореспонденту Олегу Комерсант-Гавришу.

- Минулого місяця, коли в Москві чекали українського прем'єра Юлію Тимошенко, ніхто не припускав, що ви приїдете сюди раніше, ніж вона. Проте в умовах підігрітого інтересу до візиту пані Тимошенко обговорювати весь спектр двосторонніх взаємин першим довелося вам. Якою мірою це стало для вас несподіваним?

- Мені було нескладно налаштуватися на цю поїздку. Віктор Ющенко поставив переді мною чітке завдання: після відбулися 19 березня в Києві переговорів президентів України та Росії сприятиме підвищенню ефективності роботи комісії з двостороннього співробітництва. Даної комісії, керувати якою будуть президенти, належить вирішувати цілий ряд питань, які не вирішувалися роками. Це проблеми кордону, Чорноморського флоту, єдиного економічного простору, культурного та гуманітарного співробітництва.

Загалом, моя поїздка була покликана підготувати грунт для підписання двосторонньої угоди про початок дії комісії Ющенко-Путін. Сама угода має бути підписана під час майбутньої зустрічі двох президентів 8 травня в Москві.

У ході мого візиту до Москви ми узгодили кандидатури, які очолюватимуть комітети комісії. На наше переконання, це повинні бути представники уряду, оскільки відповідальність за реалізацію політичної домовленості на вищому рівні ляже на кабінети міністрів. Безумовно, ключовою для мене стала зустріч з президентом Росії. Я дуже вдячний, що Володимир Володимирович знайшов можливість, час і приділив достатньо серйозну увагу питанням формування комісії.

- Після зміни влади на Україні багато хто побоювався, що це негативно позначиться на російсько-українських відносинах. Наскільки виправдалися ці побоювання?

- Рівень діалогу, який сьогодні існує між президентами, порадами безпеки, урядами наших країн, говорить про те, що охолодження україно-російських відносин - це міф. Примітно, що моя поїздка до Росії відбулася перед самітом ГУУАМ, коли в багатьох ЗМІ переважала точка зору, що ГУУАМ носить антиросійську спрямованість. За дорученням президента України я детально поінформував вище керівництво Росії про теми, які виноситимуться на обговорення саміту ГУУАМ, щоб довести необгрунтованість подібних тверджень.

Або візьмемо, наприклад, проблему врегулювання конфлікту в Придністров'ї. Росія є одним з державних гарантів ситуації в Придністров'ї. У ході моєї зустрічі з президентом Путіним я докладно поінформував його про наші ініціативи щодо Придністров'я. У Придністров'ї ми збираємося посадити за стіл переговорів всі сторони процесу врегулювання. Тому що з 2001 року переговори проводилися в режимі човникової дипломатії. Ми переконані, що це безвідповідально в першу чергу по відношенню до громадян Молдови і Придністров'я, крім того, це безвідповідально по відношенню до громадян України і Росії, які живуть там. Нарешті, це безвідповідально по відношенню до міжнародної безпеки. І я як секретар РНБОУ не можу залишатися осторонь від придністровського врегулювання.

Взагалі, на зустрічі з Володимиром Путіним ми обговорили багато чого, починаючи з інтеграції в НАТО і закінчуючи ситуацією з Українською православною церквою і Московським патріархатом.

- Згадане вами взаємовідношення церков - одна з болючих тем російсько-українських відносин ...

- Наприкінці нашої зустрічі з Володимиром Путіним відбулася зустріч з патріархом РПЦ Алексієм II. Я передав йому чітку позицію президента Ющенка, що влада не повинна втручатися в церковні справи. Не справа влади вказувати людині, до якої церкви він повинен ходити. Не справа влади перешкоджати діяльності якої-небудь однієї церкви і сприяти іншій. Мушу наголосити, що діалог з патріархом був дуже конструктивним. Патріарх передав Віктору Ющенку запрошення зустрітися під час його візиту 8 травня в Москву.

- Одне з ключових доданків безпеки України - енергетична безпека. Сьогодні багато сперечаються, наскільки доцільно введення фіксованих цін на нафтопродукти ...

- Я б не хотів, щоб у нас створювався образ уряду, який тільки стукає кулаком по столу. Ситуація на ринку нафтопродуктів - об'єктивна ринкова реальність, з якою потрібно розбиратися ринковими методами.

Якщо ми беремо економічну складову ціни, то тут влада повинна чітко продемонструвати пріоритети. От є російська ціна. На щастя, зараз український ринок прив'язаний не до світових, а до внутрішньоросійськими цінами, до яких додаються експортні мита, вартість транспортування, норма прибутку російських компаній, що й формує ринкову ціну в Україні. Найбільша проблема - це підвищення цін перед посівною. Як вирішити цю проблему? Я переконаний, що необхідно займатися не регулюванням ціни на бензин Аі95, а в першу чергу контролювати і впливати економічними механізмами на ціни на дизельне паливо в момент посівної. Тому що попит на бензин Аі95 більш-менш стабільний протягом року, попит же на дизельне паливо має свої піки, і ділом економічної політики держави є їх згладжування.

Те, що у нас сьогодні з 2400 гривень ($ 478,9. - ред ) за тонну ціна на дизельне паливо стрибнула до 3200-3500 гривень - критичний показник. Ніяке, навіть саме ефективне сільське господарство не витримає таких цін. Тим часом АПК - це галузь, де працюють 16 млн чоловік, тобто третина населення України. Тому я припускаю, що проводитимуться переговори з нафтотрейдерами і предметом цих переговорів стане фіксація ціни на дизпаливо в обмін на виразний, прогнозований графік зміни ціни на бензин Аі95.

- Минулого тижня голова правління НАК "Нафтогаз України" Олексій Івченко заявив, що він збирається реприватизувати нафтопереробні заводи. Як ви дивитеся на цю ситуацію і наскільки Олексій Івченко був уповноважений робити такого роду заяву?

- Олексій Івченко поки ще народний депутат. Я глибоко переконаний, що він робив подібну заяву не як представник виконавчої влади, а саме як народний депутат. Перелік питань, за які відповідає "Нафтогаз України", дуже широкий, але питання реприватизації до нього не відносяться. Президент чітко заявив на останньому засіданні кабміну, що до 12 травня члени комісії остаточно визначать перелік тих підприємств, щодо яких у держави є обгрунтовані претензії. Загальна позиція така: ніякої реприватизації. Тому інвесторам тут нічого не загрожує.

- Останнім часом у пресі широко обговорюють ваші розбіжності з Юлією Тимошенко. Що це - боротьба особистостей чи конфлікт інтересів і концепцій?

- У мене немає конфлікту з Юлією Володимирівною. У Юлії Володимирівни немає конфлікту зі мною. Це стосується і особистісного, і концептуального рівня. У нас є, безумовно, різне розуміння цілої низки варіантів вирішення тих проблем, з якими зіткнулося суспільство. Це стосується економіки, це стосується політики, це стосується гуманітарної сфери. Обговорення різних точок зору відбувається в конструктивній манері, де кожен має можливість мати свою точку зору. Ми приймаємо погоджене рішення і разом його реалізуємо. Приміром, нинішній проект адміністративної реформи та проект, який уряд вніс до РНБОУ, сильно відрізняються один від одного. Це не означає, що перемогла Тимошенко чи переміг Порошенко. Я глибоко переконаний, що перемогла Україна, тому що в результаті обговорення було знайдено повний компроміс і за структурою міністерств, і за структурою уряду. І дискусія, до речі, не була дискусією Тимошенко і Порошенко, але дискусією дванадцяти професійних членів РНБОУ, де кожен мав можливість висловити свою точку зору. Чесна, прозора політика поставить нас у ситуацію, коли у політика не буде можливості не брати очевидних рішень.