У Донецьку знайшлися родичі Медведєва

1,0 т.
У Донецьку знайшлися родичі Медведєва

Журналісти зустрілася з українськими родичами Медведєва, що живуть в Донецьку.

Брати Обухова давно і мріяти не сміють про зустріч зі своїм племінником. Особливо зараз, в розпал виборчої кампанії. Від телевізора обидва не відходять, тим більше що іншої можливості дізнатися про долю іменитого родича у них немає, пише КП .

- У мене довгий час були сумніви, чи це він. От уявіть, чую одного разу по телевізору прізвище і не знаю, наш Медведєв чи не наш. По батькові я прослухав, а зовні Діма змінився. Я ж його востаннє бачив, коли йому років сім виповнилося, - зізнається Віктор Обухів.

Тільки коли в пресі почали з'являтися матеріали про наступника Володимира Путіна, все встало на свої місця. Тепер кожна така газета дбайливо відкладається в сімейний архів.

- Наша мати Софія Федорівна доводиться рідною сестрою діда Дмитра - Афанасію Федоровичу. Всі вони родом з Курської області. Тільки ми в Донбас перебралися: на шахтах хотіли заробляти, - пояснює Віктор. - Розкиданих по світу. Я прижився в Ставрополі, Толік залишився в Донецьку. Зараз я ось до нього в гості приїхав.

Анатолій трудився зварювальником, потім 11 років - на шахті ім. Засядько. Правда, не під землею, а на поверхні, виконуючи роботи з водовідведення.

Помітно, що прості пролетарі та пенсіонери Обухова намагаються зважувати кожне слово на адресу високопоставленого племінника. І взагалі про рід Медведєвих вони говорять дуже обережно.

- Дідусь Діми - Опанас Федорович - славився великим авторитетом в Краснодарському краї. Адже він по партійній лінії побудував кар'єру. Був затятим комуністом. Більше 60 років віддав партії, - розповідає Віктор Обухів. - Пам'ятаю, приходжу до нього пізно ввечері в гості, а він відкриває двері і замість "Здрастуй" запитує: "Ти комсомолець?" Я відповідаю правду: "Ні". Тоді він каже: "Значить, партійний?" Добре, дружина його почула і попросила мене на порозі не тримати, а ставити запитання вже в будинку.

З Дмитром Медведєвим братам доводилося зустрічатися нечасто, особливо після того як їх двоюрідний брат Анатолій з маленьким Дімою переїхав до Санкт-Петербурга.

- Толя цілодобово сидів над книгами. Весь в науці. Викладав потім в Пітері, кафедрою завідував. Чим саме займався, ми не розпитували, та й бачилися рідко, - продовжує Віктор Обухів. - Знаю тільки, що Діма у нього пізній і єдина дитина. А дружина його, мама Діми, одна із близнючок!

Збиралося сімейство тільки по великих святах - в основному у діда Дмитра - Опанаса Федоровича. Він до того часу вже обіймав високий пост, будучи секретарем крайового комітету Краснодарського краю. Влітку до нього привозили Діму. У чиновника, як згадують його родичі, була звичайна казенна квартира, без всякої розкоші.

Тоді серед своїх головною темою стало обговорення діда. Та й, зізнатися, недарма: Афанасій Анатолійович дванадцять років після виходу на пенсію продовжував працювати. Тільки зарплату весь цей час не отримував! Добровільно від неї відмовився на користь держави і жив на законну пенсію.

- Запам'яталося нас з тих зустрічей, що жоден з Медведєвих не відчував інтересу до горілки, - посміхається Віктор Обухів. - А на Діму в той час і уваги ніхто не звертав. Звичайний хлопчисько. Єдиним його пристрастю був футбол. Постійно в нього з пацанами ганяв на вулиці. Потім почав їздити на літо підробляти в колгоспі. Весь час пропадав у полі. Деякий час навіть комбайнером працював!

- Чесно сказати, ми з Медведєвим мало спілкувалися, - додає Анатолій Обухов, - тому що вони були люди високопоставлені, а ми - звичайні роботяги. І нам здавалося, що за статусом ми один одному не боляче підходимо. От і не турбували їх.

Ось так досі Обухова високу рідню і не турбують. Про поїздку до Москви в гості дядьки і не думають.