Володимир Гошовський: "Не можна об'єднати Соцпартію та олігархів"

1,1 т.
Володимир Гошовський: 'Не можна об'єднати Соцпартію та олігархів'

Володимир Гошовський - із молодих депутатів, йому тільки 32 роки. Сьогодні він представляє в парламенті "клан Гошовських": батько депутата Володимир Сергійович довго очолював НАК "Надра України" і трудився в Мінекоресурсів; мати, Валентина Андріївна, була депутатом двох скликань і членом РНБО, дружна з Євгеном Марчуком. Гошовський-молодший має зв'язки, зокрема, з такими цікавими людьми, як екс-губернатор Сумщини Володимир Щербань, один із хранителів майна "Сім'ї" Олег Каратуманов, відомий продюсер та депутат Микола Баграєв.

Ніяк і ніде не помічений під час "помаранчевої революції", після неї Гошовський опинився в числі тих, хто заявив про підтримку нової влади. При цьому депутат-бізнесмен (принаймні, в минулому), увійшов не в "Нашу Україну" чи БЮТ, куди вишикувалися цілі черги володарів солідних рахунків в солідних банках, а у фракцію Соцпартії. Разом з іншим неофітом фракції - екс-зятем Леоніда Кучми Ігорем Франчуком - пан Гошовський, таким чином, створив міні-сенсацію, засвідчені серйозні зміни в житті раніше постійно пригнобленої і "бессребреніческой" СПУ.

Володимир Сергійович, перше питання напрошується: як ви, з одного боку - людина бізнесу, а з іншого - віднедавна член поки що провладної фракції соціалістів, оцінюєте проект бюджету-2005?

Якщо дивитися на новий бюджет очима соціаліста, можна з упевненістю сказати: так, своїми цілями він відповідає нашій ідеології і устремлінням, це бюджет соціальної спрямованості. Мінімальна пенсія підвищується на 37 гривень, середня - на 68. Те ж і з зарплатами: мінімальна зросте на 70 гривень, а середня в бюджетній сфері - на 57%. Але якщо проаналізувати бюджет з точки зору реалізації, то з соціалізмом він має мало спільного: соціалістична політика буде реалізовуватися капіталістичними методами. Знаєте, є такий "закон збереження грошей" - якщо десь вони додалися, значить, в іншому місці їх стало менше. Іншими словами, бюджет-2005 базується на принципі: забрати в одних і віддати іншим.

Взагалі, в умовах капіталістичних відносин пошук нових джерел фінансування соціальної сфери завжди бумерангом б'є по найманим працівникам. Без активної соціалізації як форм власності, так і трудових відносин, будь-які благі наміри допомогти бідним розіб'ються об ціни, які стануть підвищувати товаровиробники.

Є й інші недоліки. Недофінансовано цього року аграрний сектор, промисловість, інші важливі галузі. Це витрати тієї ліберальної економічної моделі, за якою живе наша держава. Коли гроші проходять повз бюджет в кишеню окремих людей, доводиться закривати недостачу таким ось чином, урізуючи фінансування найважливіших галузей для того, щоб нагодувати людей. При народної економіці, яку відстоює наша партія, найприбутковіші стратегічні підприємства знаходилися б у власності держави, і весь прибуток йшла б до бюджету. Тоді не доводилося б ні душити бізнес податками, ні відбирати гроші у бюджетних організацій. З іншого боку, ми розуміємо, що це - перспектива, а сьогодні людям треба їсти, одягатися, навчати дітей. Тому альтернативи для себе ми - соціалісти - не бачимо: за бюджет треба голосувати. Уряд серйозно налаштований підвищувати рівень соціального забезпечення населення, і ми будемо йому в цьому питанні допомагати.

До СПУ ви прийшли зовсім недавно, після "помаранчевої революції". Як ви ставитеся до часто висловлюваному зараз думку, що соціалісти вирішили обзавестися напередодні виборів-2006 "власними олігархами" - серед таких називають, наприклад, вас, Ігоря Франчука?

Нереально об'єднати Соцпартію і олігархів - вони переслідують кардинально протилежні цілі. Соціалісти виступають за збереження в держвласності стратегічних підприємств, за пріоритетний розвиток малого і середнього бізнесу, загалом, за соціально орієнтовану економіку. Олігархам-монополістам в такій компанії буде дуже незатишно. Їх цілі прямо протилежні ідеям соціалістів.

Інша справа, що в Соцпартію приходили і приходитимуть бізнесмени, які втомилися від беззаконня і хочуть займатися улюбленою справою, тобто бізнесом, не боячись необгрунтованих репресій з боку держави. Соціалісти виступають за вільний розвиток підприємництва, і тому завжди знайдуться люди, готові їх підтримати.

Це була ваша ініціатива чи самих соціалістів? Кажуть, за вас замовив слово Микола Рудьковський ...

Що стосується того, чия це була ініціатива, то можу сказати чітко - моя. Природно, я був у добрих відносинах з багатьма соціалістами, як з близькими по духу мені людьми. Але мій вибір був обумовлений самою моєю діяльністю як народного депутата. Мене обрали в Харкові - місті, де проживають, в основному, робітники промислових підприємств, робочий клас. У своїй передвиборчій програмі я обіцяв виборцям відстоювати їх інтереси, піклуватися про малозабезпечених, тобто, по суті, реалізовувати соціалістичні ідеї. Повірте, після того, що я бачив у Харкові на своєму окрузі, важко не стати соціалістом. Коли люди в гуртожитку ХТЗ бачать зірки через діри в даху ... Якщо у тебе в душі залишилося хоч щось людське, і доля дала тобі певні можливості, ти зобов'язаний змінити ситуацію.

Такі цілі і ставить перед собою Соцпартія. У нас спільні погляди на зовнішню політику, соціальні проблеми, екологічні ... Саме соціалісти забезпечили розробку поправок до Конституції і реалізацію політичної реформи. Крім того, лідер СПУ Олександр Мороз - один з найбільш авторитетних та досвідчених українських політиків. Тому альтернативи для себе я не побачив. З 17 лютого я - член Соціалістичної партії України.

До президентських виборів ви були послідовним прихильником Леоніда Кучми і навіть виступали за його участь у виборах. Крім того, ви були противником пропорційної системи виборів до парламенту. Сьогодні ви у фракції, керівництво якої відоме своїм різким неприйняттям Кучми і гарячою підтримкою "пропорціоналки". Як ви знаходите спільну мову з цих двох питань? Або ваша позиція змінилася?

Моя позиція не змінюється вже протягом багатьох років. З самого початку своєї політичної діяльності і по сьогоднішній день я позиціонував себе як лівоцентрист, займався соціальною допомогою малозабезпеченим, розробкою відповідних законопроектів.

Що стосується Леоніда Кучми, то я ніколи не був його послідовним прихильником. Великий римський філософ Сенека свого часу сказав: errare humanum est - "людині властиво помилятися" ...

?!

Навіть Леоніду Даниловичу. Тому на всі події, що відбуваються в нашій країні, у мене було свою власну думку. Це раз. По-друге, я ніколи не виступав за його участь у виборах. В одному зі своїх інтерв'ю я сказав, що єдиним кандидатом від влади може бути Кучма. Журналісти вирвали цитату з контексту, забувши уточнити, що я мав на увазі зовсім інше. А саме те, що у влади був настільки низький рівень довіри і настільки високий "антирейтинг", що шанси перемогти, на мій погляд, були тільки у Кучми, якби він вирішив йти на третій термін. Це було моя думка, як аналітика.

Як політик, я разом з громадським рухом "Народний вибір" не підтримував жодного з двох основних кандидатів. Мені був чужий цей нездоровий ажіотаж. Складалося таке враження, що ми обираємо як мінімум гетьмана, а як максимум - монарха. Хоча, по ідеї, президент - всього лише чиновник вищого рангу, якого народ найняв для захисту своїх інтересів. І я радий, що політична реформа, нарешті, покладе край цій величенної концентрації влади в руках однієї посадової особи.

З приводу пропорційної системи виборів до Верховної Ради, то я вам скажу, що й тут я не міняв своїх переконань. А з позицією партії, в якій я сьогодні перебуваю, це узгоджується дуже просто. Є питання стратегічні, які я повністю поділяю, і тактичні, за якими в середині будь-якої партії можуть бути дискусії. Тим не менш, необхідно підкорятися партійній дисципліні і іноді жертвувати своїми тактичними міркуваннями заради досягнення головної мети.

Чи можемо ми в недалекому майбутньому дізнатися, що ви знову змінили фракційну "прописку", або СПУ - це надовго?

Чому "знову"? Моїм першим і, впевнений, останнім переходом став вступ у фракцію СПУ. Я три роки перебував у депутатській групі "Народний вибір", яка потім була перейменована в депутатську групу "Союз". І покладав на неї великі надії, як на прогресуючу силу, яка сповідує лівоцентристську ідеологію. На жаль, не склалося. З об'єктивних і суб'єктивних причин, ця група вичерпала себе. Нелегко було розлучатися зі своїми колегами, адже разом пройдено чималий шлях. Але необхідно було рухатися далі. Переді мною постало питання, яким чином продовжувати свою боротьбу. Один у полі не воїн, потрібні надійні соратники, щоб домагатися своїх цілей. СПУ - гідна, перевірена часом партія, ідеологія якої мені найбільш близька. І я хочу допомагати їй усіма своїми силами у відстоюванні соціалістичних принципів.

Ви працювали на керівній посаді в ГК "Газ України". Як ви оцінюєте "газові" ініціативи нової влади, зокрема, щодо газотранспортного консорціуму, і діяльність новопризначеного голови НАК "Нафтогаз України" Олексія Івченка?

Ефективність роботи "Нафтогазу" можна оцінювати за двома критеріями - прибутковості та соціальної "корисності". Що стосується прибутковості, я не сумніваюся, що з цим буде все гаразд. Але є побоювання, що вона буде забезпечена за рахунок подорожчання газу. Навряд чи людям це сподобається.

З іншого боку, новому керівництву "Нафтогазу" не позаздриш. Йому дісталося важкий спадок. Взяти хоча б виконання довгострокового контракту на постачання України туркменським газом. Цього року 87,5% від загального обсягу в 36 млрд. кубометрів нам доведеться купувати на кордоні Туркменістану з Узбекистаном за ціною 58 доларів за 1 тис. кубометрів. Це вкрай дорого і невигідно, адже минулого разу ми платили всього 44 долара. Але виконувати цей нещасливий контракт, як показав той же недавній візит президента України до Туркменістану, ми зобов'язані.

За поводу газотранспортного консорціуму сподіваюся, що не буде так, що хотіли як краще, а вийшло як завжди. У нашій історії було безліч грандіозних планів, які так і залишилися нереалізованими. Хоча цього разу, здається, нова влада буде діяти більш активно і послідовно.

Свого часу ви були виконавчим директором підприємства "Регіон", яке тодішня опозиція називала одним з елементів "злочинної" системи Держуправсправами. Сьогодні влада взялася за цілий ряд моментів діяльності ДУС часів Леоніда Кучми, порушена під десяток кримінальних справ. До вас з приводу того ж "Регіону" правоохоронці не зверталися?

Мною, швидше, повинен зацікавитися нагородної відділ. Я очолював "Регіон" один рік, і за цей час при мізерному фінансуванні ми зуміли розробити кілька дуже необхідних для людей медичних проектів. Це була титанічна робота, практично на голому ентузіазмі.

Як ви оцінюєте нове керівництво рідної Харківщини, губернатора Авакова?

Аваков - хороший організатор, людина здорового глузду. Я не сумніваюся, що йому під силу налагодити ефективну роботу в області.

Тоді які помилки в кадровій політиці нової влади ви могли б назвати?

Кадрову політику можна здійснювати двома методами. Призначаємо професіоналів - розвивається економіка. Віддаємо перевагу політичним союзникам - домінує політика. Що стосується серйозних кадрових помилок нової влади ... Задайте мені це питання через півроку.

RUpor